Транслітератор з української або російської на англійську

• URL-slug — створює «чистий» фрагмент адреси для сторінки/категорії/товару.
  Правила: все у нижньому регістрі, пробіли → роздільник (зазвичай -), зайві символи прибираються, розширень файлів немає.
  Приклад:
  Письменный стол с надстройкой — Киев! → pismennyy-stol-s-nadstroykoy-kiev
• Filename — генерує ім’я файлу для завантаження (картинка, PDF тощо).
  Правила ті ж, але розширення зберігається і лишається в кінці.
  Приклади:
  Географія України.pdf → heohrafiia-ukrainy.pdf
Фото №5 — розмір 60×120.JPG → foto-5-rozmir-60x120.jpg

Нюанси:

• У режимі Filename розширення визначається автоматично за останньою крапкою (наприклад .jpg, .pdf) і не обрізається, а довжина рахується разом із розширенням.
• В обох режимах працюють налаштування: роздільник (-/_), ліміт довжини, стоп-слова та нормалізація (&→and, +→plus, %→percent, ×→x, тире → -).

Коли що використовувати:

• URL-slug — для адрес сторінок: /catalog/pismennyy-stol…
• Filename — для назв файлів у медіа/на сервері: pismennyy-stol…-1200x630.jpg

Стоп-слова — це короткі службові слова, що не несуть користі для URL/імені файла:
RU: и, в, на, по, для, от, до, у, это…
UA: і, в, у, на, до, по, для, та, або, це…
Ми їх прибираємо, щоб слаг був коротшим і “чистішим”.

Як це працює

1. Ти вводиш текст.
2. Скрипт грубо визначає мову рядка (RU/UA) і ріже його на слова.
3. До транслітерації кожне слово звіряється зі списком стоп-слів (RU або UA). Співпало — видаляємо.
4. Решта слів транслітерується (є/ї/й/ю/я позиційно, щ→shch, г→h у UA та ін.), склеюється роздільником, зайві дефіси схлопуються, довжина обрізається.

Приклади

• RU: Стол из массива для дома
  → стоп-слова «из», «для» видаляються
  → stol-massiva-doma
• UA: Стіл для офісу в Києві
  → стоп-слова «для», «в» видаляються
  → stil-ofisu-kyievi
• Filename: Фото для каталогу — 60×120.jpg
  → «для» видаляється, розширення лишається
  → foto-katalohu-60×120.jpg

Навіщо це потрібно

• коротший URL (краще для читабельності й сніпетів),
• менше “порожніх” слів → вища концентрація ключових.

Важливі деталі та обмеження

• Порівняння точне за словом (після приведення до нижнього регістру). Усередині довгих слів нічого не вирізається.
• Працює тільки для RU/UA списків. Англійські a, the, of ми не чіпаємо.
• Якщо рядок складається лише зі стоп-слів, результат може бути порожнім — це норма: або вимикаєш чекбокс «Видаляти стоп-слова», або додаєш змістовні слова/цифри.
• Бренди/коди (A12, Lumecca) зберігаються.
• У режимі Filename стоп-слова вирізаються в назві, але не чіпають розширення.

«Нормалізувати символи» — це попереднє очищення рядка перед транслітерацією. Ми приводимо «дивні» знаки до зрозумілої форми, щоб слаг/ім’я файлу були чистішими та передбачуванішими.

Що саме робить перемикач:

1. Приводить усі види тире до звичайного дефісу
   – — ― → –
   (щоб не було суміші різних «рисочок»)
2. Замінює спецсимволи словами
   & → and
   + → plus
   % → percent
   × → x (знак множення, не плутати з латинською «x»)
3. Прибирає службові знаки
   № → видаляємо (лишиться число)
   ™ © ® → видаляємо (сміття для URL)
4. Чистить пробіли
   кілька пробілів → один, плюс обрізка по краях

Після цього йдуть: розбиття на слова → стоп-слова (якщо увімкнені) → трансліт → склейка роздільником → обрізка довжини.

Короткі приклади:

• Фото — №5 & справка → foto-5-and-spravka
• Стіл 60×120 + білий → stil-60×120-plus-bilyi
• A/B тест (слеш стане роздільником) → a-b-test
• C++ гайд → c-plus-plus-gayd
• Географія України.pdf (у режимі filename) → heohrafiia-ukrainy.pdf (розширення збережено)

Навіщо це потрібно:

• менше “сміття” в URL/імені файла, краще читається;
• немає неочікуваних символів, які ламають копіювання/склейку;
• стабільніше працює SEO та імпорт/експорт.

Якщо перемикач «Нормалізувати символи» вимкнено, такі знаки просто вважаються роздільниками і зникають, не перетворюючись у слова. Увімкнена нормалізація зберігає зміст.

Порівняння «на пальцях»:

• A&B тест
  • з нормалізацією → a-and-b-test
  • без нормалізації → a-b-test (сенс & втрачено)
• 60×120
  • з нормалізацією → 60×120
  • без нормалізації → 60-120 (знак множення став просто розривом)
• C++ гайд
  • з нормалізацією → c-plus-plus-gayd
  • без нормалізації → c-gayd (обидва «+» зникли)
• Ціна 10%
  • з нормалізацією → cena-10-percent
  • без нормалізації → cena-10 (процент втрачено)

Тире (– — ―) і так стають роздільником – у будь-якому режимі, але нормалізація робить це передбачувано й однаково.

Висновок: якщо важливий сенс спецсимволів (&, +, %, × тощо), тримай нормалізацію увімкненою. Якщо потрібен максимально “сухий” слаг без слів-замін — можна вимкнути.

Ні. Усі операції виконуються у вашому браузері. Інструмент не передає текст і результати на зовнішні сервери.

<p>Так. Вставляйте кілька рядків одразу — інструмент створить відповідну кількість рядків результату. Їх можна скопіювати або завантажити у <code>.txt</code>.</p>

Так. У режимі Filename розширення зберігається. Також доступна опція автоматичної підстановки розширення.

Щоб підганяти адреси під внутрішні вимоги проекту (наприклад, 60 символів для комерційних сторінок або 120 для інформаційних), а також уникати надто довгих URL.